Буря у місті Івано-Франківськ

За думкою більшості дослідників, «Буря» написана 1612 р. У травні 1613 р. її поставлено в придворному театрі з нагоди святкування шлюбу дочки Якова І принцеси Єлизавети і пфальцграфа Фрідріха. Уперше надрукована in folio 1623 р. У ній чимало комедійних елементів, що тяжіють до буфонади і фарсу. Драматург звертається тут до пародійно-фарсового повторення теми «боротьби за владу» на рівні блазенських персонажів «Буря» вінчає собою створення синтетичного жанру трагікомедії – «трагедії з щасливим кінцем».

(Олена Алексєєнко)

 

«Бурю» Анотує режисер С.Маслобойщиков:

Міланський герцог Просперо, захопившись вивченням наук, передав всю владу заздрісному братові Антоніо і став жертвою його інтриг, опинившись зі своєю трирічною дочкою Мірандою на острові вигнанців.

Минуло дванадцять років… тепер Просперо підвласні природні стихії, безмежні сили світобудови, що позбавлені моральних принципів і осмисленості, які здатна вносити в них тільки людина. Ці стихії тепер – його слуги, серед них Аріель та Калібан.

Озброєний секретами чародійства і бажаючи відновити справедливість, Просперо влаштовує на морі бурю, в яку потрапляють його кривдники: брат Антоніо, король неаполітанський Алонзо і брат короля Себастьян, а також добрий порадник Гонзало («Він, знаючи, як я люблю читати, поклав сюди ще декілька книжок з моєї книгозбірні. Я ціную їх більш за трон.»). Кривдники не загинули, а стали в руках чародія пішаками в його парадоксальній грі.

Головний свій обов’язок і мету Просперо вбачає в поверненні дочки Міранди, що за двадцять років життя на острові з дитини перетворилася на прекрасну дівчину, до нормального життя в людському оточенні, з якого їх виштовхнули змовники. Для Просперо це означає не тільки повернути її в справедливий світ, не тільки виховати їй захисника і опору – Фердінанда – сина короля Алонзо, але і навчити дочку безпомилково пізнавати добро і зло. Ось чому історія його помсти – це своєрідний анатомічний театр людської душі, який він розігрує перед Мірандою за допомогою підвладних йому духів. Ніби зіскрібаючи поверховий шар зі своїх персонажів-кривдників, Просперо проводить їх лабіринтами їхніх темних душевних закутків.

…Справедливість торжествує, але лише тут і нині – в межах острова.

Просперо відмовляється від магії, від своїх книжок, повертається з Мірандою до життя серед людей. Не втрачаючи віри, вдивляється у вже непідвладне йому, незвичайне майбутнє.

 

Сергій Маслобойщиков

Нар. 1957 р. в Києві. 1981 р. закінчив факультет графіки Академії мистецтв (Київ). 1989 р. закінчив Вищі курси сценаристів і режисерів (Москва). Плідно працює як кінорежисер, театральний режисер, сценарист, режисер телебачення і реклами, театральний художник, дизайнер театральних костюмів, графік, живописець. Член Спілки кінематографістів, художників, театральних діячів України.

Із шекспірівського репертуару, до постановки «Бурі» в театрі іменіІ.Франка, С.Маслобойщиков втілив на угорській сцені «Сон літньої ночі» (Будапешт, Мадьяр синхаз, 2004) і «Приборкання норовливої» (Дебрецен, Чоконаї синхаз, 2010).

 

Постановки вранківців за творами Шекспіра

1927 – «Сон літньої ночі» (реж. Г.Юра, худ. В.Комардьонков, комп. Н.Пруслін, хореограф Є.Вігільов). Прем’єра 16 жовтня.

1941 – «Багато галасу даремно» (реж. В.Вільнер, худ. Б.Ердман, комп. К.Данькевич). Прем’єра 17 березня.

1949 – «Дванадцята ніч» (реж. Ш.Варшавер, худ. М.Уманський, комп. В.Рождественський, хореограф Б.Таїров). Прем’єра 12 бережня.

1959 – «Король Лір» (реж. В.Оглоблін, худ. В.Меллер та Ю.Майєр, комп. П.Майборода). Прем’єра 13 березня.

1978 – «Макбет» (реж. С.Сміян, худ. І.Сумбаташвілі, худ. по костюмах К.Гаккебуш, комп. І.Шамо). Прем’єра 4 березня.

1980 – «Сон літньої ночі» (постановка і сценографія В.Козьменко-Делінде, тренер з акробатики і стрибків на батуті В.Оцупок, муз. оф. В.Лукіна). Прем’єра 27 травня.

1996 – «Приборкання норовливої» (постановка С.Данченка, сценографія А.Александровича-Дочевського, комп. С.Бедусенко). Прем’єра 2 жовтня.

1997 – «Король Лір» (постановка С.Данченка, сценографія А.Александровича-Дочевського, художник по костюмах Т.Соловйова). Прем’єра 4 листопада.

2001 – «Отелло» (художня концепція А.Хостікоєва, постановка В.Малахова, сценографія А.Лобанова, худ. по костюмах О.Богатирьова, Т.Соловйова, комп. І.Небесний, балетмейстер Б.Каменькович). Прем’єра 20 жовтня.

2005 – «Ромео і Джульєтта» (постановка і сценографія В.Козьменка-Делінде, муз. Оформлення О.Логінова, сценічні бої В.Абазопуло). Прем’єра 14 жовтня.