«ЧАРІВНИЙ СВІТ СОЛОМКИ». Персональна виставка Катерини Андрусів у місті Івано-Франківськ

Катерина Іванівна Андрусів народилася 21 травня 1942 р. у селі Васючин Рогатинського району Івано-Франківської області. Вона росла у той час, коли ще плекали надбання народної культури, дотримувалися звичаїв і традицій. Катруся змалку придивлялася, як тітка вишивала, в’язала, разом з мамою дівчинка робила ялинкові прикраси та іграшки.

       Катерина Андрусів закінчила Івано-Франківський медінститут за спеціалізацією лікар-дерматолог. Більше двадцяти років пропрацювала лікарем у поліському містечку Володимирець, що на Рівненщині. На дозвіллі хотілося робити щось для душі, і дівчина вишивала, займалась макраме, випалюванням, різьбою, бісероплетінням, робила картини з тополиного пуху, малювала. У доробку майстрині є чудові вишиті рушники, оздоблені мережкою, ажурним макраме, які вона неодноразово представляла на виставках. Узори створювала сама, звісно ж під впливом рідних опільських, а колористику використовувала поліську.

Згодом Катерина Іванівна почала вести гурток з пошиття іграшок при Будинку школяра у Володимирці. У цей час разом зі своїми учнями веде активну виставкову діяльність як на місцевому, так і на загальнодержавному рівні, отримує чимало республіканських та всесоюзних відзнак.

У 1991 р. Катерина Андрусів повертається на малу батьківщину, оселяється у Рогатині, де працює у районній лікарні. Уже більше двадцяти років вона веде гурток народної іграшки «Рукавичка» при Рогатинській ШЕВУ. Цикл програми гуртка передбачає ознайомлення дітей з багатством художньої вишивки місцевого опільського костюму, соломоплетінням, бісероплетінням, технікою мережки. Майстриня та її учні створили безліч ляльок, чимало тематичних композицій. Виставки робіт Катерини Андрусів та її вихованців є незамінним атрибутом фольклорних народних свят у Рогатині, а також найрізноманітніших заходів і конкурсів обласного й загальнодержавного рівня. Катерина Іванівна має багато власних методичних розробок, підкріплених багаторічною педагогічною працею. Уже тепер творчий набуток «Рукавички» вартий окремого видання, присвяченого народній іграшці.

Великим захопленням Катерини Андрусів стало соломоплетіння, яке вона також опанувала самотужки, і незабаром соломка стала для неї рідною. Повернувшись на Рогатинщину з Полісся, спочатку зацікавилася «дідухами», які разом зі своїми учнями робить уже п’ятнадцять років. Коли Катерина Іванівна хотіла уперше зробити «павука», то ходила по рідному селу, щоб зібрати інформацію про традиційного васючинського. Їй пощастило, бо односельчанка Катерина Заставна спочатку розповіла, як робити, а незабаром зробила такого «павука». «Павуки» так зацікавили майстриню, що вона почала робити зі своїми учнями-гуртківцями понад двадцять їх видів, адже у кожному населеному пункті вони мають свої особливості. Наприклад, у Рогатині їх декорують кольоровими паперовими квіточками, у Пукові обмотують кольоровим папером дерев’яні палички, у Васючині прикрашають горішками у фользі, пір’ячком. У Васючині робили також «павуки»-їжачки, основою для яких була сира картоплина.

Соломка пропонує широке поле для діяльності, є незамінним пластичним матеріалом для створення ляльок, фігурок тварин. У давні часи ці маленькі скульптурні твори робили в основному до весілля та великих свят. Таке регламентування народної пластичної творчості пояснюється символічним значенням соломки як матеріалу і фігурок з неї, яке пов’язане з ідеєю плодючості. Велика група творів, створених Катериною Андрусів, це – птаство: голуби, лебеді, журавлі, сови, півники, що, залежно від конструкції, бувають підвісні та стоячі. А також найрізноманітніші звірі: «Коні-вогонь», «Ажурні коні», «Коні із заплетеними гривами», «Олені», «Бичок», «Коза», «Олені в народному стилі», «Барани», «Корова» та інші. Окремо стоїть група ляльок. Є у творчому доробку солом’яні різдвяні зірки, ялинкові прикраси, декоративні вінки та прикраси на волосся, а також дитячі іграшки.

Відкриття виставки о 12:00.